Розвиток молодших школярів: дихання, розвиток функцій

молодший школяр

Прискорення дихання сприяє і легке збудження дихального центру кори головного мозку. Тому необхідно виробити в учня правильне ритмічне дихання, що певною мірою регулює всі психічні функції і насамперед увагу, що при вдиханні та зупинці дихання посилюється, а при видиху – послаблюється. Прискорене дихання в певній мірі заважає дитині зосереджено слухати вчителя.

На розвиток органів дихання позитивно впливає ритмічна гімнастика. Вона збільшує життєву ємність легенів і сприяє загальному розвитку дитини. треба систематично привчати дітей правильно сидіти за партою, ходити і стояти струнко, рівно тримати голову. Все це розширює грудну клітку, полегшує дихання, виробляє поставу. Слід привчати дітей дихати через ніс.
В учнів молодшого шкільного віку спостерігається деяке відставання працездатності серця від розвитку тіла. Вихователь повинен бути пильним і турботливим, оберігати дітей від надмірної перевантаження, яке веде до захворювання серцевого м’яза.
Посилено розвивається головний мозок, збільшується його вага, вдосконалюється структура. Динаміку вікового зростання мозку видно з наведеної таблиці.

Зміни в будові відділів головного мозку відповідають розвитку їх функцій. Цьому сприяє навчальна діяльність молодших школярів, яка зумовлює розвиток другої сигнальної системи, коригуючи роль якої у взаємодії з першою сигнальною системою все більше зростає.

Значну роль у регулюванні змін в організмі дитини цього віку відіграє нервова система. Відбувається подальший розвиток функцій великих півкуль (зокрема синтезуючої і гальмівний), які знаходяться в стадії інтенсивного формування. Чим молодша дитина, тим більше у неї переважають процеси збудження над процесами гальмування. Процеси збудження і гальмування легко іррадіюють, поширюються по корі великих півкуль. Цим певною мірою пояснюється недостатня стійкість уваги дітей, особливо в перший період навчання в школі. Тільки в 8 – 9 років зростає роль гальмування в процесах аналізу і синтезу явищ навколишнього світу. Гальмівний, регулюючий контроль кори головного мозку досягає такого рівня, що вже починає домінувати над емоційними реакціями.
Особливої уваги вчителя потребують нервові, легко збудливі діти і діти слабкі, загальмовані. Легко збудливі діти іноді заважають іншим дітям зосередитися, порушують дисципліну, а дуже мляві потребують стимулювання. Ті й інші вимагають від вчителя вмілого індивідуального підходу, а часом і великого терпіння і педагогічного такту.

У молодшому шкільному віці інтенсивно розвиваються органи почуттів. Так, коли в 6 – 7 років ще не всі діти можуть правильно розрізняти кольори, у тому числі їх відтінки, то на кінець початкового навчання ця здатність досягає високого ступеня розвитку. Удосконалюється і орган слуху. Встановлено, що в період від 6 до 10 років здатність дітей розрізняти висоту тонів збільшується майже вдвічі, тобто помітно підвищується точність слуху. Те ж можна сказати і про інших органах почуттів. Дитина не тільки бачить предмети в усьому різноманітті їх фарб, але і їх сприймає запахи, смак, форму та обсяг дотиком рук і вимірюванням.

За своїм фізичним станом діти цього віку стійкі до захворювань, ніж діти дошкільного і особливо перед дошкільного віку. Значно вище в них витривалість, здатність протидіяти шкідливим впливам і хвороб.
Діти, надмірно перевантажені навчальною роботою, не мають можливості перебувати на свіжому повітрі, вправлятися в рухах, фізично працювати. Проведене опитування батьків показало, що значна частина молодших школярів не спить належну йому кількість годин. У таких дітей працездатність ранок не повністю відновлюється, і вони починають відставати в навчанні. Шкільні лікарі і вчителі відзначають підвищену збудливість, недостатню уважність їх на уроках. Дитина в такому стані погано сприймає пояснення вчителя, недостатньо міцно засвоює матеріал. В результаті домашні завдання виконуються з працею, з великою витратою часу.

Таке відхилення працездатності молодшого школяра в подальшому може призвести до важких невротичних захворювань. Ось чому так важливо встановити режим праці і відпочинку молодших школярів, вчити їх правильно використовувати свій час.
Головною особливістю психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку є посилення їх пізнавальної діяльності під впливом шкільного навчання.

Дані педагогічних та психічних досліджень свідчать про те, що початок шкільного навчання викликає значну перебудову всього укладу психічної життя дитини, в ній змінюються життєві стереотипи.

Формування особистості учнів початкових класів тісно пов’язане з вихованням у них вольових рис характеру, здатності докладати зусилля у виконанні навчальних завдань, доводити до кінця почату роботу, вміння володіти почуттями і управляти своїми прагненнями, бути стриманими, наполегливими, здатними долати труднощі, проявляти ініціативність і самостійність.

У формуванні вольових рис характеру молодших школярів чимало труднощів. Підвищена емоційна збудливість дітей цього віку негативно впливає на волю і особливо на самовладання. Для них характерна нестриманість бажань, мінливість настрою, якими вони ще не можуть керувати. Негативно позначається на формуванні вольових рис характеру молодших школярів та недостатня віра в свої сили, прагнення наслідувати інших, особливо “сміливих” і “відважних” одноліток і старше.

ще Нестійка і свобода у молодших школярів; схильність піддаватися різним стороннім впливам в окремих випадках може негативно позначитися на їхній поведінці, навіть паралізувати бажання вчитися.