Підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до формування вольових якостей учня

вчитель фізичної культури

Актуальність теми обумовлена ??новими методологічними принципами розвитку освіти, створення її законодавчої бази. Так, за новим Законом України “Про загальну середню освіту” її мета і результат – інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти, трудової діяльності і в цілому повноцінного життя. У відповідності з цим вперше серед завдань шкільної освіти виділено: “виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців ).

Таким чином, педагогічна свідомість закладається широке розуміння поняття здоров’я. Це фізичне, психічне і соціальне здоров’я вихованців. Зазначені складові взаємодіють, переплітаються, інтегруються, створюючи здоров’я як цілісність. Тому так багато детермінант визначають стан сучасної дитини. але серед них з точки зору педагога є дві найважливіші: якість організації навчально-виховного процесу і духовне, фізичне, емоційне благополуччя дитини.

Виходячи з соціально-економічних потреб суспільства і суть загальної середньої освіти предмет “Фізична культура” має на меті формування різнобічно розвиненої особистості. основний засіб досягнення цієї мети – оволодіння учнями основами фізичної культури, значна частина якої є сформованість у дітей вольових якостей.
Завданнями предмета “Фізична культура” є формування фізичної культури особистості учнів через засвоєння основ фізкультурної діяльності.

Тенденція гуманістичної, оздоровчої функції освіти зумовлює специфіку педагогічної діяльності вчителя, зокрема вчителя фізичної культури. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті. зазначається, що підготовка педагогічних працівників є провідним принципом державно-освітньої політики. Це викликає необхідність реформування системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до впровадження в навчальний процес оздоровчих технологій, спрямованих на фізичне благополуччя учня.
Підставою для рішення цих завдань є державні документи: Закон України “Про фізичну культуру і спорт” (2003р.), Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації” (1998), Концепція фізичного виховання в системі освіти України (2001) ??та ін..

Дослідники (Ст. Л. Волков, 1994; Н.П.Шовкопляс, 1996; в. І. Кубасов, 1999, Е. П. Ільїн, В. А. Ганайдюк, 1994 та ін) Відзначають, що здоров’я людини в значній мірі пов’язане з його психічним станом, є фактором, який забезпечує життєдіяльність і працездатність людини. При цьому найбільш суттєвий його компонент – вольовий стан, який виражається в особистому позитивному або негативному ставленні до об’єктивної дійсності, позитивними або негативними емоціями.

Представники різних наукових дисциплін (Ю. А. Олександрийський, 1995; А. М. Аболин, 1989; П. В. Бундзен, 1996; Т. Ю. Круцевич, 2000; А. С. Куц, 1997; Б. М. Шиян , 1997) зазначають, що в даний час спостерігається негативна тенденція до зниження як фізичного, так і психічного стану дітей, підлітків і юнаків, веде до виснаження організму, що росте і його нервової системи, зниження стрес-стійкості, уповільнення розвитку розумових здібностей і навіть до погіршення міжособистісних відносин.

Як відомо, (В. А. Криволапчук, 1995; Ст. Н.Ничипорук, 1980; В. М. Писаренко, 1976; В. Ю. Давидів, 1993), у процесі фізичного виховання можна домогтися підвищення не тільки фізичного стану, але й психічного, в якому важлива роль відводиться вольової стійкості, визначається як властивість характеру, яка дозволяє надійно виконувати завдання в напружених емоційний обставин, за рахунок оптимального використання резервів нервово-психічної емоційної енергії.
У вирішенні цього завдання особливо важливе значення приділяється періоду молодшого шкільного віку.
У спеціальній літературі немає достатньої кількості даних для обґрунтування педагогічних умов, що дозволяють родинно, у процесі занять фізичними вправами зміцнювати фізичне здоров’я і підвищувати вольову стійкість дітей молодшого шкільного віку, є однією з головних завдань національної системи фізичного виховання.
Вивчення значної кількості психолого-педагогічної літератури, досліджені як з проблем підготовки майбутнього вчителя фізичної культури (Ст. Л. Вовків, в. І. Кубасов, Ст. Столітенко, Б. Шиян та ін), Так і з питання формування вольових якостей молодших школярів як основи їх фізичного і психічного здоров’я (роботи О. Аксьоновои, О. Коберника, С. Поліщук та ін) показало актуальність обраної теми.

Об’єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя фізичної культури у вузі.
Предмет дослідження – методичне забезпечення процесу підготовки майбутнього вчителя до формування вольових якостей молодшого учня у вузі.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати і частково перевірити модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування вольових якостей учнів початкових класів.

Гіпотеза дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури до формування вольових якостей молодших школярів буде ефективним, якщо:

– Впроваджувати у вищих навчальних педагогічних закладах науково обґрунтовану модель професійної підготовки вчителів фізичної культури до реалізації оздоровчої функції початкової школи;
– Ввести в навчальні плани факультету спецкурси за вибором:
а) оздоровчі технології у теорії та практиці фізичного виховання молодших школярів;
б) особливості розвитку волі в учнів молодшого шкільного віку;
– Використовувати методичний проект “Технологія формування вольових якостей молодших школярів” під час педагогічної практики в початкових класах.

Виходячи з об’єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження були поставлені слідуючи завдання:

1. З’ясувати стан вирішення проблеми в психолого-педагогічній теорії та освітній практиці.
2. Проаналізувати педагогічний досвід кращих учителів України, учасників конкурсів “Учитель року” в номінації “Фізична культура”, досвід вчителів фізичної культури Запорізької області, зокрема Бердянська з пошуку ними форм, методів взаємозв’язку духовного і фізичного розвитку учнів, а також оптимальних шляхів розвитку вольової сфери молодших школярів.
3. Розробити модель готовності майбутнього вчителя фізичної культури до формування вольових якостей молодшого учня.
4. Розкрити сутність вольової організації особистості в молодшому шкільному віці.
5. Обґрунтувати і розробити педагогічні умови використання системи фізичних вправ на уроках фізичної культури в початковій школі, які сприяють формуванню вольових якостей дітей.

Для вирішення поставленої мети завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс методів. Теоретичні методи дослідження (аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, класифікація, порівняння, узагальнення) категоріального апарату проблеми в психолого-педагогічній літературі, державних документах, навчальних планах і програмах дозволили уточнити і виявити сутність основних понять професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до реалізації оздоровчої функції фізичної культури. Застосування емпіричних методів дослідження (вивчення досвіду роботи шкіл, які працюють в системі оздоровчого навчання, анкетування студентів, спостереження) та експериментальні (констатуючий і формуючий експеримент) зробили визначення рівнів підготовки майбутнього вчителя фізичної культури і сприяли перевірці методики підготовки його до реалізації оздоровчої функції навчання на уроках фізичної культури в початкових класах.

Практична значимість проведених досліджень полягає в тому, що розроблені педагогічні умови – форма організації занять, комплекс фізичних вправ виборчої спрямованості та методика їх проведення, які дозволяють в комплексі вирішувати як медичний, так і виховні завдання, спрямовані на підвищення вольової стійкості та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

Статистичні дані психофізіологічних параметрів, які відображають вольову стійкість дітей молодшого шкільного віку, їх фізичний розвиток та фізичну підготовленість, дають можливість контролювати та коригувати педагогічні впливу в процесі занять фізичними вправами.

Особистий внесок магістранта. Автором здійснено теоретичний аналіз, узагальнено досвід передової педагогічної практики в галузі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, спрямованого на підвищення фізичного та психічного здоров’я, а також запропоновано модель підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до такої роботи.
Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предмету і завданням дослідження, застосуванням методів математичної статистики та аналізу.

Апробація результатів. Результати досліджень були представлені на науковій студентській конференції (травень 2007), а також на засіданні кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 8 від 18 травня 2007 року).

Структура і обсяг роботи. Магістерська робота викладена на 128 сторінках комп’ютерного набору і містить вступ, два розділи, список використаних джерел (90), додатки.