Основні ознаки першої групи вольових якостей учнів

вольові якості учнів

Основними ознаками першої групи вольових якостей учнів були:

1. Ознаки наполегливості:

– Прагнення учня постійно доводити розпочату справу до кінця;
– Вміння учня довго добиватися мети, не знижуючи активності в боротьбі з труднощами (постійна боротьба за м’яч в спортивних іграх і т. д.);
– Вміння учня продовжувати діяльність, коли пропадає бажання ним займатися або виникає інша, більш цікава діяльність;
– Вміння учня виявити наполегливість у ситуації, коли змінюються обставини (погодні умови, сильний суперник на старті або в спортивних іграх і т. д.).

2. Ознаки витримки і самовладання:
– Прояв учнем терпіння в діяльності, що виконується в ускладнених умовах (біг по піску, глибокому снігу, заняття в жарку погоду тощо);
– Вміння учня стримуватися в конфліктній ситуації (при суперечках, незаслуженном обвинуваченні, неправильному суддівстві, грубості суперника в спортивних іграх і т. д.);
– Вміння учня гальмувати прояв почуттів при сильному емоційному порушенні (великої радості, обуренні і т. д.), вміння контролювати свою поведінку в незвичайному оточенні.

Основними ознаками другої групи вольових якостей молодших школярів були:

1. Ознаки рішучості:
– Швидке і розважливе прийняття учнем рішення при виконанні тієї чи іншої дії або вчинку (особливо в спортивних іграх);
– Виконання учнем прийнятого рішення без коливань, впевнено; відсутність в учня розгубленості у прийнятті рішень в ускладнених умовах і в стані емоційного збудження;
– Прояв учнем рішучих дій у незвичному оточенні.

2. Ознаки ініціативності:
– Прояв учнем творчості, вигадки, раціоналізації;
– Участь учня в здійсненні розумного нововведення, доброго починання, що ініційовано іншими учнями;
– Активна підтримка учнем колективу, спортивної команди у реалізації намічених планів;
– Прагнення учня проявити ініціативу в незвичній і важкій обстановці в грі з сильним суперником.

Комплекс використаних педагогічних засобів і методичних прийомів був розроблений з врахуванням вимог основних дидактичних принципів: свідомості й активності, доступності, поступовості, наочності, індивідуалізації. Були також розроблені педагогічні умови формування вольових якостей учнів у процесі занять фізичними вправами. До числа основних педагогічних умов належали так, які забезпечували систематичне і поступове підвищення труднощів на уроках фізичної культури; формування в учнів упевненості у власних силах і установки не боятися труднощів; формування свідомого прагнення до самовдосконалення в процесі занять фізичними вправами; формування в учнів здатності володіти собою при несподівано виникають труднощі, ситуаціях, пов’язаних з ризиком; формування здатності до самоконтролю і самооцінки при виконанні фізичних вправ.

Під час проведення формувального етапу експерименту ми врахували те, що вольові зусилля учнів характеризуються двома основними особливостями: вони носять свідомий характер і пов’язані з подоланням різного рівня труднощів. Наявність чинника подолання учнями перешкод було необхідно для формування у них вольових якостей. фізичні навантаження теж пов’язані з виявленням вольових зусиль, які залежали від характеру вправ, їх координаційної складності, умов виконання, обсягу й інтенсивності рухової активності. Специфічний характер виявлення вольових зусиль під час виконання вправ різної спрямованості і ступеня складності визначив наш принциповий підхід до складання спеціальних комплексів фізичних вправ, спрямованих на виховання вольових якостей учнів у процесі силової та швидкісної, швидкісно-силової підготовки. Виконання запропонованих комплексів займало від 10 до 20 хв. основної частини уроку фізичної культури та вписувалося в чинну навчальну програму.

У процесі формування наполегливості використовувалися переважно вправи на витривалість і на подолання втоми.
Основним педагогічним засобом формування в учнів витримки і самовладання на уроках фізичної культури були фізичні вправи різної складності і спрямованості, а також умови їх виконання. У процесі моделювання виховних ситуацій особливе значення надавалося труднощів, які виникали несподівано, і заздалегідь продуманим і спланованим вчителем чинників, які впливали на поведінку учнів. Такі прийоми, як підтвердили результати дослідження, доцільно використовувати після певної інтелектуальної, емоційної і фізичної підготовки учнів. Одним з найбільш ефективних засобів формування вольових якостей цієї групи були ігри та естафети. У процесі експериментальної роботи студенти постійно роз’яснювали учням значення духа і стримування негативних емоцій, наприклад при порушеннях правил гри суперником, невдалому парє партнера.

З метою переважного формування вольових якостей другої групи (сміливості, рішучості, ініціативності) моделювалися виховні ситуації, які змушували учнів долати емоційні стани, які негативно впливали на працездатність і вимагали швидкого і самостійного прийняття рішень. Різноманітність виховних ситуацій забезпечувалася в цьому випадку підбором фізичних вправ, пов’язаних із ризиком індивідуальними завданнями, які мали на меті ще більше утруднити їх виконання за умови досягнення оптимального результату. Серед фізичних вправ, пов’язаних із ризиком, найчастіше використовувалися різні стрибки через штучні та природні перешкоди, про бігу колодою, акробатичні вправи, боротьба за верхні м’ячі з рівними суперниками в спортивних іграх тощо.

Виховні ситуації передбачали досягнення максимального результату в бігу на короткі дистанції, стрибках, метаннях, плаванні тощо. На уроках фізичної культури такі завдання ставилися постійно з використанням ігрової організації занять.

Основним засобом розвитку рішучості, як підтвердили результати дослідження, було тренування з багаторазовим повторенням ситуацій, в яких необхідно приймати рішення в умовах вибору. Підвищувала рішучість учнів упевненість у власних силах, яка виникла у міру освоєння матеріалу, разучивающих на уроках. Для підвищення впевненості на перших етапах експериментального навчання учням ставилися посильні завдання і надавалася відповідна методична допомога у їх виконанні.
Основною умовою формування ініціативності було створення ситуацій, з яких учням треба було знаходити вихід власними зусиллями.

Взявши до уваги дані констатувального експерименту (ЗОШ №9 і №11), дивись таблиці 2.1. і 2.2., які свідчать про досить низькому рівні сформованості вольових якостей.