Фізичне навантаження і робота в житті сучасної людини

фізичне навантаження

ХХ століття називають “атомним”, “електроніки”, “техніки”, швидкостей “. Можна назвати ще багато інших титулів, якими нагородили журналісти, публіцисти цей вік. Але це ще і століття різних перевантажень: нервових, інформаційних, часових тощо. Сучасна людина сьогодні має швидше, ніж це було раніше, пристосовуватися до нових умов діяльності, шаленого ритму життя, брак часу, лавини інформації, кількість якої кожні п’ять років подвоюється … А це значить, що в наші дні незмірно зростає навантаження на людину і насамперед на такі важливі системи організму як нервову, серцево-судинну системи, від стану яких значною мірою залежить загальний стан людини, його життєдіяльність. Разом з тим бурхливий розвиток науки та техніки призвело до того, що чоловік, який раніше був змушений купувати хліб “насущний” своїми, так би мовити, руками, – в буквальному сенсі цього слова, з допомогою чисто фізичної, м’язової енергії, – тепер значну частину турбот у цьому плані перевела на машини, механізми, агрегати, різноманітні пристрої.

наприклад, якщо зовсім недавно, в XIX столітті 94% всієї енергії, що вироблялася на землі, була м’язової енергією людини і домашніх тварин, і лише 6% припадало на інші джерела енергії (води, вітру, згоряння пального тощо), то в наш час на неї припадає лише 0,5%. І сьогодні є всі підстави говорити про те, що досягнення науки і техніки з кожним роком будуть все більше і більше звільняти людину від фізичних напруг, фізичних навантажень. Та по іншому й бути не може. Адже зрозуміло, що їхати краще і зручніше ніж йти пішки, до того ж якщо дорога довга і далека. Мабуть, сьогодні нікому не треба доводити перевагу екскаватора над лопатою.

Таким чином, науково-технічний процес – це об’єктивний, закономірний процес, зупинити який, повернути назад неможливо. Але, з іншого боку, без руху і саме життя неможливе. Адже ще Аристотель 2000 років тому сказав: “Ніщо так не виснажує і не руйнує організм людини, як фізична бездіяльність”. І це дійсно так. Судіть самі: мільйони років у процесі еволюції природа пристосовувала наш організм до напруженої фізичної роботи. Або рятувався наш предок від ворогів, сам перемагав у сутичці, – основним засобом досягнення мети була мобілізація м’язових зусиль. Тільки так людина могла вижити і зберегтися як біологічний вид. Десятки століть м’язова робота давала людині хліб, житло, одяг.

Біологічна еволюція, як відомо, завершилася десь близько ста тисяч років тому, анатомічна ж будова нашого тіла не змінилася, як не змінилися механізми пристосування. Організм людини сьогодні в тій же мірі, що і сто тисяч років тому орієнтований на напружену фізичну роботу. А що може замінити людині нашого століття, особливо у великих індустріальних містах – природний, первісний світ рухів, компенсувати фізичну працю? Відповідь одна: штучний світ рухів або фізична культура і спорт.